EN 
403 судових слухання, 316 днів засідань, 116 свідків, більше 5 тис. речових доказів, майже 100 тис. документів, 30 км кіноплівки, приблизно 25 тис. світлин і понад 16 тис. сторінок протоколів…
Все це про Нюрнберзький процес, який став своєрідним глобальним судом, де вперше в історії лідери були притягнуті до особистої відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності.
Тож експонат місяця нами був обраний відповідно. Вашій увазі пропонуємо фотоальбом «Нюрнберзький трибунал», який належав Леоніду Львову. Створив альбом до 40-річчя завершення процесу його брат, полковник юстиції Аркадій Степанович Львов, співробітник радянської групи з підготовки та проведення процесу. Сторінки наповнений унікальними фотографіями процесу та повоєнного м. Нюрнберг з особистого архіву А. С. Львова. На момент процесу Аркадій Степанович мав звання майора юстиції, був одним із секретарів радянської делегації та займався систематизацією документальних доказів: він допомагав кваліфікувати матеріали за групами злочинів і по кожному з підсудних.
Місце проведення процесу було обрано не випадково. Нюрнберг був містом, де нацистська еліта протягом багатьох років проводила щорічні масові зібрання і де були ухвалені так звані Нюрнберзькі расові закони, що заклали основу Голокосту.
20 листопада 1945 р. в Палаці юстиції у Нюрнберзі, в судовій залі № 600, за участю представників Великої Британії, США, СРСР та Франції розпочались засідання Міжнародного воєнного трибуналу проти 24 високопоставлених діячів нацистської Німеччини. Судили керівників в політичній, військовій та економічній сферах, а також шість німецьких організацій.
01 жовтня 1946 р. завершився перший Нюрнберзький процес: 12 обвинувачених засудили до смертної кари, 7 – до тюремного ув’язнення, а троє були виправдані.
У 1946−1949 рр. іще цілу низку діячів нацистської Німеччини було засуджено на наступних, так званих малих «Нюрнберзьких процесах», їх відбулося ще 12.
Нюрнберг став символом політичного акту осуду війни, брутальних варварських засобів її ведення, з якими людство зіткнулося в 1939–1945 рр.
Дар’я Мадяр
