13–14 жовтня 1941р. відбувся перший етап тотального убивства єврейського населення Дніпропетровська [1] – розстріли на території Ботанічного саду.
Двома роками пізніше, одразу після звільнення міста від нацистів розпочалося розслідування трагедії. Пропонуємо кілька джерел, які ілюструють еволюцію у трактуванні подій жовтня 1941 р. радянськими органами влади (у т.ч. й державної безпеки): від об’єктивної фіксації антиєврейського характеру масових розстрілів (документи 1, 2) до однієї з перших спроб використання офіційної форми знеособлення жертв Голокосту – «мирные советские граждане» (документ 3). Цікаво, що у подальшому останній документ буде неодноразово опублікований у документальних збірках, присвячених періоду нацистської окупації.