У залі розміщено експозиції, які об’єднані спільною темою «Світ після Голокосту». Особливе місце займає експозиція «Трагедії ХХ ст.», головна ідея якої – «Чужого болю не буває». Тут представлено документи, фотографії, особисті речі та інші експонати, пов’язані з вірменським геноцидом 1915 р., нацистським геноцидом ромів, депортацією кримських татар та інших народів Криму (вірмен, болгар, греків), Волинською трагедією 1943 р., а також геноцидами в Камбоджі та Руанді. Окремий розділ експозиції присвячений подіям Євромайдану, Революції Гідності, АТО та російській агресії проти України.
Важливий тематичний блок цього залу – «Єврейська культура». Тут представлені матеріали, пов’язані із зародженням та розвитком єврейського театру, літератури, кінематографу та музичної творчості. Окрема експозиція присвячена створенню Держави Ізраїль у 1948 р. Наразі в Музеї створюється нова тематична експозиція, присвячена історії євреїв України після Голокосту.
У залі розміщена унікальна колекція старовинних годинників, подарована Музею І. Коломойським. Вони були виготовлені переважно у Франції та Німеччині наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. В експозиції представлені три типи годинників: камінні, каретні та настінні. Більшість із них виконані у стилі ампір, але є також годинники епохи бароко, рококо та арт-деко. У колекції представлені також годинники зі спеціальними ансамблями – канделябрами та скульптурами. Щоб виготовити ці твори мистецтва, майстри витрачали кілька років, залучаючи до роботи ювелірів, художників, каменярів; використовували різноманітні матеріали: бронзу, золото, срібло, ртуть, кераміку, порцеляну, мармур, дерево і навіть черепаховий панцир.
Кожен із годинників має свою історію, що пов’язана з подіями ХІХ ст., радянської доби, трагедією Другої світової війни. Очевидно, є певна символіка в тому, що саме колекція годинників різних часів завершує експозиційний ряд нашого музею.
На початку експозиції мова йде про виникнення нацистської ідеології, її антисемітську спрямованість. У центрі уваги – ідеологічна обробка свідомості німецької молоді, історія створення та функціонування «Гітлерюгенд», передана унікальними експонатами та кадрами документальної кінохроніки. Про «Кришталеву ніч», нацистські расові закони, антисемітську пропаганду в Німеччині та окупованій нацистами Європі розповідають тогочасні фільми, книги, листівки, газети і рідкісні предмети.
Події на українських теренах відтворюються у розділі «Завтра була війна» та в експозиціях, присвячених жахливим подіям після червня 1941-го – евакуація; депортація; гетто; концтабори і «центри знищення»; колабораціонізм; Опір нацизму і подвиг Праведників народів світу.
Відвідувачів не можуть залишити байдужими розповідь про духовний подвиг Митрополита Андрея Шептицького та Бл. Омеляна Ковча, історія спасіння родини Арона Вайса та інші драматичні сторінки історії. Музей не оминає дражливих питань історії, у тому числі – ставлення українських націоналістів до Голокосту, ролі ОУН та УПА в історії євреїв України – та участі самих євреїв у формуваннях УПА.
Однією з емоційно кульмінаційних частин Музею є діорама «Бабин Яр. Бабині Яри України», страшні свідчення масового знищення євреїв – речі та їхні історії, нацистські накази та зафільмовані кадри розстрілів. Величезний обсяг інформації містить мультимедійна карта «Єврейські громади України під час Голокосту»: стислий перелік даних, про які вона повідомляє, складає понад 400 сторінок тексту.
Пам’яті шести мільйонів загиблих присвячений спеціальний «Зал пам’яті – зал імен».
Експозиція складається з розділів, присвячених юдаїзму та духовному світові євреїв, а також ключовим подіям історії євреїв України ХVII–XX століть. Серед експонатів – старовинні сувої Книги Книг, Корони Тори, колекція мезуз, рімонім та інших предметів, а разом з тим – описання драматичних історій реліквій, що були свідками і подій ХІХ століття, і Голокосту. У цьому залі мультимедійні інсталяції, інфокіоски доповнюються відтвореною майстернею єврея-чоботаря та катеринославським фотоательє (де, до речі, можна сфотографуватися за допомогою фотокамери, яка працює і через 100 років).
Особливе місце в Музеї відведено історії хасидизму, життю та діяльності Сьомого Любавицького Ребе Менахема-Мендла Шнеєрсона; доля і діяльність його батька – ребе Леві-Іцхака Шнеєрсона – тісно пов’язані з Катеринославом – Дніпропетровськом.
Експозиція містить унікальні експонати, присвячені участі євреїв у Першій світовій війні, революційних подіях 1917–20-х рр., становленні землеробських колоній тощо. Музейні матеріали спрямовані на розвінчання деяких стереотипних уявлень, як-то про «єврея-комісара» чи «українця – петлюрівського погромщика».
Відвідувачі зможуть чимало дізнатись про сіоністський рух в Україні та про демократизм Української Центральної Ради, про єврейські погроми та ставлення до них Симона Петлюри, про євреїв – радянських лідерів та євреїв – жертв радянського режиму.
Нова експозиція присвячена масовим репресіям 1920–30-х рр., зокрема, євреям у структурах В.Ч.К. – О.Г.П.У. – Н.К.В.С. та євреям – жертвам репресій. У Музеї створена спеціальна експозиція, присвячена Голодомору українського народу 1932–1933 рр., де відображена доля євреїв та інших національних меншин – жертв злочину сталінського режиму.