Нещодавно країна вшановувала пам’ять жертв Голодомору – геноциду українського народу, який був організований керівництвом ВКП (б) та урядом СРСР шляхом створення штучного масового голоду у 1932–1933 рр. та став останньою ланкою у ліквідації здобутків політики українізації. В спільній історичній пам’яті усіх, хто проживав на теренах України, незалежно від етнічної приналежності або віросповідання, навіки закарбувалась ця трагедія. Тому, в 2016 р. в Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» було відкрито одну з перших в країні експозицій, присвячених Голодомору 1932–1933 рр. Детальніше про неї Ви можете дізнатися із заняття історика Валентина Рибалки 29 листопада о 19-й годині.
#Голодомор
#Holodomor
Першими жертвами нацистського режиму ще до початку Другої світової війни стали безпосередньо громадяни Третього Райху. «Генеральна репетиція Голокосту» – саме так подеколи називають нацистську програму стерилізації, а в подальшому і фізичного знищення людей із психічними і спадковими хворобами та іншими вадами розвитку, яка стане відома як «Акція Т4» або «Операція «Евтаназія»». Самі ж організатори називали цю акцію знищення «смерть від милосердя». Менше ніж за рік існування програми «Т4» було вбито 70 тисяч осіб – громадян Німеччини – зокрема, щонайменше 30 тисяч дітей. Саме під час реалізації програми «Т4» вперше, ще до застосування у таборах смерті, нацистами були використані газові камери, зокрема й пересувні, так звані «газенвагени». Знищення людей шляхом евтаназії здійснювалося нацистами й на окупованих територіях, зокрема, на українських землях.
Детальніше про ще одну сторінку антилюдської політики нацистів – дивіться в онлайн-занятті 20 жовтня, о 19.00.