
Радченко Ірина Геннадіївна – директор Музею, кандидат історичних наук
У 2012 р. закінчила з відзнакою магістратуру історичного факультету Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара. В січні 2021 р. захистила дисертацію «Моделі діяльності гуманітарних організацій з порятунку євреїв Європи періоду Голокосту (1939–1945)». У Музеї працює з лютого 2014 р.
Наукові інтереси: порятунок євреїв в країнах Європи під час Голокосту, діяльність філантропічних установ у ХХ ст.; історія формування Держави Ізраїль тощо.
Основні публікації:
Умови діяльності благодійних організацій з порятунку єврейського населення Польщі під час Другої світової війни. Гілея: науковий вісник; Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, ВГО Українська академія наук. Вип. 143 (№4). Ч. 1. Історичні науки.
International Charities` Aid and Rescue Operations in Romania and Transnistria during the Holocaust. The Holocaust in South-Eastern Europe. Historiography, Archives Resources and Remembrance / ed. Babeş-Fruchter, A. Bărbulescu. Vernon Press, 2021.
Моделі діяльності гуманітарних організацій з порятунку євреїв Європи періоду Голокосту (1939–1945 рр.). Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД», 2025. 348 с.

Врадій Єгор Андрійович – заступник директора Музею з наукової роботи, кандидат історичних наук
У 2007 р. закінчив з відзнакою магістратуру історичного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. У 2012 р. захистив дисертацію «Анархо-комуністичний рух на Півдні України у 1905–1910 рр.». У Музеї працює з вересня 2015 р.
Наукові інтереси: історія радикальних політичних рухів початку ХХ ст., антиєврейські погроми ХІХ–ХХ ст., Голокост на теренах Польщі та України.
Основні публікації:
1. Гуляйпільська «Спілка бідних хліборобів»: особливості створення та деякі аспекти діяльності у 1906–1907 pp. Демократична революція 1905–1907 pp. в Україні: актуальні проблеми вивчення. Матеріали міжрег. наук. конференції, ДНУ, 24 лютого 2005 pоку. Дніпропетровськ: ВКФ «Оксамит-Текс», 2005.
2. Н. І. Махно в Гуляйполі: формування особистості (1888–1909). Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження. 2005. Вип. 2.
3. Єврейський чинник в анархо-комуністичному русі Катеринославщини (1905–1908 pp.). Проблеми політичної історії України. Дніпропетровськ: ВКФ «Оксамит-Текс», 2006. (У співавторстві).
4. Анархо-комунізм (до питання про соціальну базу руху в Катеринославській губернії). Гуржіївські історичні читання. Черкаси: Інститут історії України НАН України, 2007.
5. Жінки в анархо-комуністичному русі (на прикладі Катеринославської губернії). Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження. 2007. Вип. 4.
6. Анархо-комуністична організація Півдня України (1905–1917 рр.) як особлива соціальна група. Гуманітарний журнал. 2008. Зима–Весна. Атмосфера політичного ув’язнення у 1905–1917 pp. (на прикладі анархістів Півдня України). Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті. 2008. Вип. 6.
7. Християнські мотиви революційних подій 1905 р. на Півдні України. Університет. 2009. № 4.
8. Політична конфронтація чи співробітництво: до питання про взаємини анархістів із соціалістичними організаціями на півдні України. Проблеми політичної історії України. 2010. Вип. 5.
9. Анархо-комуністичний рух на Півдні України (1905–1912): селянський вимір. Український селянин. 2012. Вип. 13.
10. Образ анархіста у американській пресі кінця ХІХ – початку ХХ ст. (на прикладі «The New York Times»). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2012. Вип. XXXIV.
11. Йозеф Хазанович (1844–1919): лікар-благодійник і громадський діяч. Філософсько-гуманітарні читання: зб. наук. пр. 2015. Вип. 2.
12. Революционное насилие и обыватель: к вопросу о причинах погрома в Белостоке 1906 г. Studia Podlaskie. 2015. T. XXVIII.
13. Праведники народів світу: довідник / ред. І. Я. Щупак. Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2016. (У співавторстві).
14. Геноциди та тоталітаризми першої половини ХХ ст. очима обивателя з провінції. Проблеми історії Голокосту: український вимір: науковий журнал. 2017. Вип. 9.
15. Глуховський П., Ковальський М. Апте. Незакінчена повість / пер. з пол. мови Є. Врадій. Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД», 2017.
16. Врадій Є. А., Рибалка В. Г., Стрільчук М. В., Шаталов Д. В. Голокост у Дніпропетровську / ред. І. Я. Щупак. Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»; ЛІРА, 2017. (У співавторстві).
17. «Перший покараний народ»: поляки Придніпров’я під прицілом сталінських репресій. Міста і села Дніпропетровщини у вирі політичних репресій : зб. ст. : у 5 т. Дніпро: Дніпропетровська обласна редколегія по підготовці й виданню тематичної серії книг «Реабілітовані історією», вид-во «Монолит», 2017. Т. 5: Репресії проти національних меншин на Дніпропетровщині.
18. «Цінний здобуток українських студій пам’яті» (рецензія на монографію О. Я. Пухонської «Літературний вимір пам’яті : монографія». Київ : Академвидав, 2018. (Серія «Монограф»)). Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2018. № 1.
19. Ян Ходоровський. «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / ред. І. Я. Щупак. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019.
20. Голокост у Дніпропетровській області : Документи та свідчення / упоряд. В. Рибалка, Є. Врадій; передм. І. Щупак. Дніпро : Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2020.
21. «Знай, що ти син єврейського народу»: Єврейська служба порядку та її образи в книзі Person K. Policjanci. Wizerunek Żydowskiej Służby Porządkowej w getcie warszawskim. Żydowski Instytut Historyczny im. Emanuela Ringelbluma. Warszawa, 2018. 294 s. Проблеми історії Голокосту: український вимір: науковий журнал. 2020. Вип. 12.
22. Чи варто ставити запитання голосам з минулого? Рецензія на книгу Омера Бартова «Анатомія геноциду: життя і смерть міста, що називалося Бучач» Проблеми історії Голокосту: український вимір: науковий журнал. 2021. Вип. 13.
23. «”Там були сльози, крики, істерики – картина моторошна”: єврейські общини повоєнної України та збереження пам’яті про Голокост» Проблеми історії Голокосту: український вимір: науковий журнал. 2025. Вип. 17.
24. Гірка війна пам’ятей із забуттям і вибірковістю. Рецензія на монографію Вікторії Хітерер «Bitter War of Memory: The Babyn Yar Massacre, Aftermath and Commemoration» Проблеми історії Голокосту: український вимір: науковий журнал. 2025. Вип. 17.

Сандул Людмила Анатоліївна – головний зберігач фондів Музею.
У 1981 р. закінчила історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1992 р. закінчила факультет психології Дніпропетровського державного університету.
Брала участь у створенні експозицій музею історії України у Другій світовій війні (м. Київ) та музею історії гірничо-збагачувального комбінату м. Хромтау (Казахстан).
У Музеї працює з з квітня 2012 р.
Наукові інтереси: вивчення архівних документів з історії Голокосту і єврейських громад у Східній Україні; розробка схеми систематизації архівних джерел за виявленими темами; наукове анотування матеріалів, що надходять до Музею.
Основні публікації: Нацистський «новий порядок» в містах України: збірка фотографій та документів з фондів Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». Дніпропетровськ: Інститут «Ткума», 2015. (У співавторстві).

Піскарьова Ірина Олександрівна – керівник освітніх програм.

Поллюль Павло Юлійович – керівник інформаційного центру Музею.
У 2082 р. закінчив навчання на економічному факультеті Дніпропетровського Державного університету по спеціальності "Економічна кібернетика".
Працює в музеї з квітня 2014 р.
Павло забезпечує гармонійне поєднання класичної музейної комунікації та сучасних цифрових технологій. Його діяльність охоплює весь цикл презентації музею в інформаційному просторі. Є автором, технічним та контент- адміністратором офіційного вебсайту Музею та сторінок у соціальних мережах. Створення фото та відеоматеріалів для музейного портфоліо також входять у коло його інтересів та обов'язків.

Мадяр Дар’я Андріївна – науковий співробітник Музею.
У 2014 р. із відзнакою закінчила філологічний факультет Бердянського державного педагогічного університету. У 2016–2022 рр. працювала науковим співробітником Бердянського краєзнавчого музею ім. В. Г. Кравченка.
У Музеї працює з вересня 2022 р.
Наукові інтереси: історія Голокосту; політичні репресії радянського режиму 1917–1989 рр.
Основні публікації:
1. Ноздрина Л. Бердянское болгарское общество им. Мишо Хаджийского: к 100-летию со дня рождения М. Хаджийского: к 5-летию создания общества. Мелитополь: Изд. дом Мелитопольской город. типографии, 2016. 84 с. (технічний редактор)
2. Збережена пам’ять. Євреї у Бердянську / автор ідеї та керівник проекту Л. Ф. Ноздріна. – Мелітополь: Видав. буд. Мелітопольської міської друкарні, 2018. 178 с. (технічний редактор)
3. Ноздріна Л. Ф. Репресоване покоління. Зберігаємо пам’ять. Мелітополь: ВД Мелітопольської міської друкарні, 2021. 224 с. (технічний редактор).

Глущенко Дільфуза Мелсівна – науковий співробітник Музею.
У 1996 р. закінчила з відзнакою історичний факультет Андижанського державного університету імені З. М. Бабура (Узбекистан). У 2012 р. закінчила з відзнакою магістратуру Запорізького Класичного приватного університету.
У Музеї працює з вересня 2014 р.
Наукові інтереси: історія Голокосту, геноциди ХХ століття, історія юдаїзму та єврейські традиції
Основні публікації:
1. Дипломати – «Праведники народів світу». Україна дипломатична. Науковий щорічник. Вип. 15. (У співавторстві).
2. Нацистський «новий порядок» в містах України: збірка фотографій та документів з фондів Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». Дніпропетровськ: Інститут «Ткума», 2015. (У співавторстві).

Іщенко Олена Віталіївна - науковий співробітник Музею.
У 1986 р. закінчила з відзнакою історичний факультет Дніпропетровського державного університету. У 1988–1991 рр. вчилася в аспірантурі.
У 1992 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Політична діяльність О.Я. Шумського на Україні». У 1992–2017 рр. працювала доцентом кафедри історії України Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара.
В Музеї працює з серпня 2017 р.
Наукові інтереси: міжнаціональні відносини у радянській Україні, антисемітська політика повоєнного СРСР, єврейська освіта і виховання.
Основні публікації:
Проведение политики украинизации в 1920-е годі на Украине и современность // Национальный вопрос в СССР в современных условиях.- Баку, 1990.
А.Я. Шумский и проведение политики украинизации в 1924-1927 гг. // Сборник научных трудов ДГУ.- Днепропетпровск,1991.
Літературна дискусія 1925-1928 рр. у контексті суспільно-політичної ситуації в Україні // Історія та культура Подніпров’я.- Дніпропетровськ: ДДУ, 1998.
Проведення політики українізації на Катеринославщині-Дніпропетровщині у 1920-і рр. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті. Вип. 1.- Дніпропетровськ: ДДУ, 1998.
Відносини КП(б)У з партією українських лівих есерів у контексті розвитку української революції у 1919-на початку 1920 р. // Проблеми політичної історії України.- Вип. 1.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2010.
Діячі державної влади та місцевого самоврядування Дніпропетровської області. Історичні нариси. Том 2. - Д.: АРТ-ПРЕС, 2010.
Зміни у суспільній свідомості жителів Дніпропетровщини: від культу особи Сталіна до інакодумства і гласності // Історична пам`ять Дніпропетровщини. Колективна монографія. - Д.: Моноліт, 2012.
Усна історія Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Том 1. - Д.: Ліра, 2016.
The Revival of the Jevish community in Dnipropetrovsk/Dnipro in Ukraine // Ukraines Outpost: Dnipropetrovsk and the Russian-Ukrainian War
Відродження пам’яті: спогади свідків і жертв Голокосту. Вип. 8. Дніпро, 2021.
Мойсей Карпас // Підприємці Дніпра та Придніпров’я: кінець ХVІІІ–початок ХХ ст. Збірник біографічних нарисів. Том 1. Харків-Дніпро, 2026.

Бондар Зоряна Василівна – бібліотекар.
У 2015 р. з відзнакою закінчила історичний факультет Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара.
У Музеї працює з 2017 р.
Наукові інтереси: мемуаристика та епістолярії; методи обробки і досліджень великих масивів інформації в періодичній пресі.

Челак Ірина Дмитрівна – доглядач.
У Музеї працює з 2018 р.

Зверєва Валентина Федорівна – доглядач.
У Музеї працює з 2019 р.

Брановицька Ірина Вікторівна – доглядач.
У Музеї працює з 2023 р.

Дзиргун Інна Вікторівна – доглядач.
У Музеї працює з 2025 р.