EN 
85-ті роковини від дня смерті літератора, представника видатної підприємницької родини українського Півдня Гірша Кернера (Грицька Кернеренка) партнерські організації БФ «Хесед Менахем» та Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» відзначили проведенням заняття Відкритого лекторію.
Наукова співробітниця Музею д-рка Олена Іщенко познайомила всіх, хто доєднався до ефіру, з основними віхами життя літератора та кількох підприємницьких поколінь єврейської родини Кернерів, завдяки яким слобода Гуляйполе в Катеринославській губернії перетворилася на модернізоване містечко, до якого протягом всього життя був прив’язаний Гірш. Єврейська община Гуляйполя гуртувалася навколо синагоги; батько юнака Борис Кернер обирався її казначеєм; тож основи єврейського виховання були закладені. Втім, в дусі часу, родина насамперед турбувалася про його світську освіту.
Після завершення курсу в Мюнхенській політехнічній школі юнак повертається в Гуляйполе. Там він розвиває сімейний бізнес, а також реалізує власні творчі амбіції. Гірш грає в театрі при заводі – власності його родини (пізніше на тій же сцені буде реалізовувати акторський дар інший видатний гуляйпілець Нестор Махно), а також робить перші спроби на літературній ниві. Г. Кернер писав оповідання, п’єси, вірші, перекладав з німецької твори Г. Гейне, з російської – О. Пушкіна, С. Надсона, з їдишу – С. Фруга, Шолом-Алейхема. Декілька творів митця О. Іщенко прочитала й проаналізувала. Здивував слухачів лекторію той факт, що єдиною мовою творчості, що нею послуговувався всі роки творчого життя, високоосвічений єврейський багатій обрав українську. В дискусії приєднані до етеру спробували розібратися в причинах цього феномену.
Слухачі також були вражені трагедією родини Кернерів, що емігрувала у Францію. Всі три його сини були відправлені в Дрансі – транзитний концентраційний табір для ізоляції французьких євреїв. Звідти їхній шлях пролягав у нацистські табори смерті…
Тож людські долі, що складають багатовимірну єврейську спадщину, бувають незбагненними. Запрошуємо наших слухачів і далі стежити за тематикою занять, брати участь в обговореннях найбільш актуальних проблем.
