Нещодавно бібліотека Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» поповнила свої фонди двома випусками альманаху «Дніпровський книжник». Це видання – справжня знахідка для тих, хто прагне збагатити свої знання про культурне та інтелектуальне життя Наддніпрянщини через призму найціннішого релікту людської пам’яті – книги. «Дніпровський книжник» – перший у Дніпропетровській області бібліофільський альманах, що об’єднує під однією обкладинкою науково-популярні нариси, бібліографічні та книгознавчі розвідки, архівні знахідки й мемуари колекціонерів.
Сам упорядник видань, історик Валентин Рибалка, засвідчив, що ідея створення часопису виникла під час його спілкування з найстаршим книжником і краєзнавцем регіону Володимиром Морозом, якому було запропоновано написати спогади про себе і свою бібліотеку. У збірках представлені матеріали авторів з Дніпропетровської області, хто народився, виріс чи працював у регіоні. Альманах покликаний заповнити важливу культурну лакуну – збір і фіксування розповіді про книжкову культуру Придніпров’я.
Перший випуск [Дніпровський книжник: альманах / упоряд. В. Рибалка. Дніпро: Герда, 2024. Вип. 1. 128 с.] започаткував систематичне висвітлення книжкового руху Придніпров’я. Центральне місце займають розлогі спогади Володимира Мороза (рубрика «Про час і про себе»). Автор описує своє бібліофільське життя з 1960-х рр., дніпровські книжкові ринки, букіністичні крамниці та знайомства з видатними колекціонерами краю (Анатолієм Фоменком, Ньютоном Аптекарем, Миколою Лобком та ін.). У рубриці «Бібліотеки та бібліофіли» Сергій Гірік аналізує американську контркультуру 1960-х рр. через призму часописів бітників і Нью-Йоркської школи поетів (Two Cities, Big Table, Evergreen Review, Locus Solus); Микола Чабан розповідає про раритети власної бібліотеки, серед яких польська кулінарна книжка 1856 р. та рідкісний 4-томний словник Уманця і Спілки (Михайла Комарова); Денис Шаталов досліджує радянські воєнні мемуари, поєднуючи особистий досвід колекціонування зі спостереженнями про цензуру, самоцензуру й ідеологію.
Інші рубрики альманаху містять розвідку Віталія Василенка, Геннадія Первого й Анни Зайки про архів «Гуманітарного журналу», передрук матеріалу 1990 р. про Володимира Мороза К. Антоніва, а також замальовки про книжкові адреси Дніпропетровщини.
Другий випуск [Дніпровський книжник: альманах / упоряд. В. Рибалка. Дніпро: ВМК, 2026. Вип. 2. 152 с.] підтвердив сталість видання та суттєво розширив коло авторів і тематику. Видання відкриває нарис історика та музейника Єгора Врадія, присвячений книгам, що потрапили до його приватної бібліотеки під час служби в Збройних Силах України під час повномасштабного вторгнення РФ (рубрика «Про час і про себе»). У рубриці «Книги, бібліотеки, бібліофіли» міститься стаття Наталії Буланової про постать лікаря Олекси Коваленка з Кам’янського, для якого переклад «Слова о полку Ігоревім» став сенсом життя; Ольга Гончар (Хвостова) демонструє малодосліджену творчість криворізьких літераторок радянського періоду (1920-ті – 1990-ті рр.); матеріали Людмили Лучки висвітлюють невідомі сторінки з історії втрачених приватних бібліотек, які діяли на Катеринославщині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.; Костянтин Мешко знайомить із дослідником козацтва XIX ст. Григорієм Надхіним та публікує його маловідому повість «Каленик» (1878 р.). Петро Чегорка розкриває історію еколого-краєзнавчих часописів «Свята справа» та багато іншого.
«Дніпровський книжник» – це не просто сухий збірник наукових праць, а живий часопис із власною атмосферою. Він повертає із забуття рідкісні видання, розкриває секрети залаштунків букіністичного світу та демонструє багатство книжкової спадщини Придніпров’я.
До речі, хотілося б підкреслити, що наша бібліотека є одним із небагатьох місць, де ви можете абсолютно безкоштовно ознайомитись як з випусками «Дніпровського книжника», так й іншими сучасними виданнями.
Тож запрошуємо вас до бібліотеки Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» ознайомитися з новинками і пізнавати історію разом!
P.s. Тішимося новинам від упорядників про те, що робота над черговим (третім за ліком) числом «Дніпровського книжника» вступає у фінальну стадію, а отже незабаром усі шанувальники друкованого слова, а особливо відвідувачі бібліотеки нашого Музею, зможуть віддатися власному бібліофільському guilty pleasure.
Зоряна Бондар